📊 Бізнес у квітні стриманіше оцінив свою поточну економічну діяльність.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У квітні 2025 року ІОДА становив 49.4 порівняно з 51.8 у березні 2025 року.
☝️На оцінки підприємств вплинуло насамперед суттєве погіршення погодних умов, а також:
▪️тривала невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій;
▪️зростання витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
▪️пришвидшення інфляції;
▪️послаблення курсу гривні до євро;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Водночас позитивними чинниками залишалися стійкий споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та ліпша, ніж очікувалося, ситуація в енергетиці.
ℹ️ Детальніше про очікування бізнесу.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У квітні 2025 року ІОДА становив 49.4 порівняно з 51.8 у березні 2025 року.
☝️На оцінки підприємств вплинуло насамперед суттєве погіршення погодних умов, а також:
▪️тривала невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій;
▪️зростання витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
▪️пришвидшення інфляції;
▪️послаблення курсу гривні до євро;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Водночас позитивними чинниками залишалися стійкий споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та ліпша, ніж очікувалося, ситуація в енергетиці.
ℹ️ Детальніше про очікування бізнесу.
🌐 Про що говорили міністри фінансів, голови центральних банків та представники МВФ під час Регіонального економічного огляду для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE)?
📰 Розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для “Економічної правдиˮ.
Три важливі висновки:
1️⃣ Незважаючи на чисельні виклики на тлі зростання торговельного протистояння у світі, представники МВФ та європейських країн прогнозують зростання глобальної економіки, але повільнішими темпами. Аналогічні тенденції очікуються і в країнах CESEE.
2️⃣ У країнах з ринками, що розвиваються (EM), інфляція є стійкішою та вищою порівняно з єврозоною. Підкреслювалося, що центральним банкам країн EM важливо бути надзвичайно обережними під час пом’якшення монетарної політики.
3️⃣ Наслідки повномасштабної агресії росії не обмежуються нашими кордонами та мають далекосяжний економічний вплив на регіон. Андрій Пишний зазначає, що те, що такий меседж звучить на одному з ключових оглядів Весняних зборів, є потужним аргументом на користь справедливості використання знерухомлених активів рф на користь України.
📰 Розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для “Економічної правдиˮ.
Три важливі висновки:
1️⃣ Незважаючи на чисельні виклики на тлі зростання торговельного протистояння у світі, представники МВФ та європейських країн прогнозують зростання глобальної економіки, але повільнішими темпами. Аналогічні тенденції очікуються і в країнах CESEE.
2️⃣ У країнах з ринками, що розвиваються (EM), інфляція є стійкішою та вищою порівняно з єврозоною. Підкреслювалося, що центральним банкам країн EM важливо бути надзвичайно обережними під час пом’якшення монетарної політики.
3️⃣ Наслідки повномасштабної агресії росії не обмежуються нашими кордонами та мають далекосяжний економічний вплив на регіон. Андрій Пишний зазначає, що те, що такий меседж звучить на одному з ключових оглядів Весняних зборів, є потужним аргументом на користь справедливості використання знерухомлених активів рф на користь України.
Економічна правда
Українське питання залишається на порядку денному
Що найбільше турбує європейських партнерів? Підсумки економічного огляду з Весняних зборів МВФ та Світового банку.
📑 Сьогодні НБУ оприлюднив Річний звіт за 2024 рік.
У ньому ми підсумували найважливіші результати та зміни в макрофінансовій системі України впродовж третього року від початку повномасштабного вторгнення.
☝️Ключовий висновок: Національний банк залишається відданим своєму мандату із забезпечення цінової та фінансової стабільності як запоруки стійкого економічного зростання.
Так, протягом минулого року зусилля НБУ насамперед спрямовувалися на забезпечення макрофінансової стабільності та зміцнення довіри українців до національної валюти, безперебійну роботу фінансової системи та критичної інфраструктури, подальше реформування банківського та небанківського секторів відповідно до стандартів ЄС.
Усі елементи формують необхідний фундамент для стійкого відновлення економіки України та подальшого залучення інвестицій на етапі повоєнної відбудови.
💬 "Якщо одним реченням окреслити ціль, яку ми ставили на 2024 рік, то це – зміцнення фундаменту для відновлення економіки й подальше повернення нормальності в економічне життя країни навіть в умовах війни. Адже тільки так створюється перспектива на майбутнє. Протягом звітного року ми цілеспрямовано наповнювали ці слова конкретними рішеннями та результатами. І головне – наскільки складними не були б завдання, ми зберігаємо незалежність Національного банку", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
➡️ Детальніше про підсумки минулого року та безпосередньо сам Річного звіту НБУ за 2024 рік читайте за посиланням.
У ньому ми підсумували найважливіші результати та зміни в макрофінансовій системі України впродовж третього року від початку повномасштабного вторгнення.
☝️Ключовий висновок: Національний банк залишається відданим своєму мандату із забезпечення цінової та фінансової стабільності як запоруки стійкого економічного зростання.
Так, протягом минулого року зусилля НБУ насамперед спрямовувалися на забезпечення макрофінансової стабільності та зміцнення довіри українців до національної валюти, безперебійну роботу фінансової системи та критичної інфраструктури, подальше реформування банківського та небанківського секторів відповідно до стандартів ЄС.
Усі елементи формують необхідний фундамент для стійкого відновлення економіки України та подальшого залучення інвестицій на етапі повоєнної відбудови.
💬 "Якщо одним реченням окреслити ціль, яку ми ставили на 2024 рік, то це – зміцнення фундаменту для відновлення економіки й подальше повернення нормальності в економічне життя країни навіть в умовах війни. Адже тільки так створюється перспектива на майбутнє. Протягом звітного року ми цілеспрямовано наповнювали ці слова конкретними рішеннями та результатами. І головне – наскільки складними не були б завдання, ми зберігаємо незалежність Національного банку", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
➡️ Детальніше про підсумки минулого року та безпосередньо сам Річного звіту НБУ за 2024 рік читайте за посиланням.
🤩 Понад 240 тисяч учасників серед освітян, дітей та молоді об’єднав Global Money Week 2025!
Підбили підсумки міжнародної інформаційної кампанії з фінансової обізнаності дітей та молоді й отримали дивовижні результати!
✨Масштаб кампанії 2025 року вражає:
🔹 участь у заходах взяли майже 230 тисяч дітей та молоді – удвічі більше, ніж у 2024 році;
🔹 до кампанії долучилося понад 3 500 закладів освіти з усіх регіонів країни;
🔹 11 тисяч педагогів підтримали кампанію у своїх закладах освіти.
Крім різноманітних заходів, вебінарів і конкурсів, у межах Global Money Week 2025 НБУ провів другу щорічну конференцію FinLit Forum 2025, а також European Money Quiz 2025 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності.
☝️Нагадаємо Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей) щороку в усьому світі проводить та координує Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).
Національний банк України одинадцятий рік поспіль є офіційним координатором цієї освітньої ініціативи в нашій державі. Цього року освітні заходи з фінансової грамотності тривали з 17 до 30 березня та охопили всі вікові групи – від дошкільнят до студентів, а також батьків та педагогів.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Підбили підсумки міжнародної інформаційної кампанії з фінансової обізнаності дітей та молоді й отримали дивовижні результати!
✨Масштаб кампанії 2025 року вражає:
🔹 участь у заходах взяли майже 230 тисяч дітей та молоді – удвічі більше, ніж у 2024 році;
🔹 до кампанії долучилося понад 3 500 закладів освіти з усіх регіонів країни;
🔹 11 тисяч педагогів підтримали кампанію у своїх закладах освіти.
Крім різноманітних заходів, вебінарів і конкурсів, у межах Global Money Week 2025 НБУ провів другу щорічну конференцію FinLit Forum 2025, а також European Money Quiz 2025 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності.
☝️Нагадаємо Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей) щороку в усьому світі проводить та координує Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).
Національний банк України одинадцятий рік поспіль є офіційним координатором цієї освітньої ініціативи в нашій державі. Цього року освітні заходи з фінансової грамотності тривали з 17 до 30 березня та охопили всі вікові групи – від дошкільнят до студентів, а також батьків та педагогів.
➡️ Детальніше – за посиланням.
📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
З початку 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 159 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 617 млрд грн.
✅ Упродовж січня – квітня 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 123 609,2 млн грн, 647,8 млн дол. США та 191,4 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 131 909,4 млн грн, 952,8 млн дол. США та 319,7 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у квітні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,25% річних. ОВДП, номіновані в євро, у квітні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 травня 2025 року становив 176,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 113,6 млрд грн в еквіваленті станом на 1 травня 2024 року. За останній рік він зріс більше ніж в 1,5 раза.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
З початку 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 159 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 617 млрд грн.
✅ Упродовж січня – квітня 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 123 609,2 млн грн, 647,8 млн дол. США та 191,4 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 131 909,4 млн грн, 952,8 млн дол. США та 319,7 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у квітні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,25% річних. ОВДП, номіновані в євро, у квітні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 травня 2025 року становив 176,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 113,6 млрд грн в еквіваленті станом на 1 травня 2024 року. За останній рік він зріс більше ніж в 1,5 раза.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
🟢 Інформуємо про стан спецрахунку станом на 1 травня.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 1,2 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 176,2 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 66,3 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 65,2 млрд грн, у квітні 2025 року – понад 1,1 млрд грн.
👉 Переказати кошти на потреби оборони.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 1,2 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 176,2 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 66,3 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 65,2 млрд грн, у квітні 2025 року – понад 1,1 млрд грн.
👉 Переказати кошти на потреби оборони.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали економічний огляд за підсумком Весняних зборів МВФ та Світового банку, санкції проти рф і протидію дропам, зміни на платіжному ринку й роботу з молоддю та ветеранами.
Зібрали в дайджесті всі ключові теми.
👇👇
🚩 Що найбільше турбує європейських партнерів? Про ключові висновки Регіонального економічного огляду для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE) розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".
🚩 Про схеми виведення валюти за кордон, протидію дропам, ефект від впроваджених обмежень на Р2Р-перекази, нові вимоги до капіталу банків, зміни на ринку небанківських фінустанов, а також про ефективність санкцій, застосованих проти фінансового сектору рф розповів заступник Голови НБУ Дмитро Олійник в інтерв’ю виданню "NV Бізнес".
🚩 Про новації, які найближчим часом відбудуться в платіжній сфері, під час XXV Payments & Security EMA Conference 2025 розповіли заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін.
🚩 Як НБУ працює з молоддю та які кроки робить для реінтеграції ветеранів розповіла директор Департаменту персоналу Людмила Єропкіна під час форуму "НадЛюди", організованому Forbes Ukraine.
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали економічний огляд за підсумком Весняних зборів МВФ та Світового банку, санкції проти рф і протидію дропам, зміни на платіжному ринку й роботу з молоддю та ветеранами.
Зібрали в дайджесті всі ключові теми.
👇👇
🚩 Що найбільше турбує європейських партнерів? Про ключові висновки Регіонального економічного огляду для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE) розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".
🚩 Про схеми виведення валюти за кордон, протидію дропам, ефект від впроваджених обмежень на Р2Р-перекази, нові вимоги до капіталу банків, зміни на ринку небанківських фінустанов, а також про ефективність санкцій, застосованих проти фінансового сектору рф розповів заступник Голови НБУ Дмитро Олійник в інтерв’ю виданню "NV Бізнес".
🚩 Про новації, які найближчим часом відбудуться в платіжній сфері, під час XXV Payments & Security EMA Conference 2025 розповіли заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін.
🚩 Як НБУ працює з молоддю та які кроки робить для реінтеграції ветеранів розповіла директор Департаменту персоналу Людмила Єропкіна під час форуму "НадЛюди", організованому Forbes Ukraine.
📊 Ділимося статистикою платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету (тобто кредитових та дебетових переказів), за I квартал 2025 року.
З їх використанням бізнес та населення здійснюють як перекази коштів у межах України, так і транскордонні (в Україну та за її межі) розрахунки, в тому числі для здійснення міжнародної торгівлі (експорт та імпорт товарів та послуг).
В Україні послуги з виконання кредитових та дебетових переказів у I кварталі 2025 року надавали 60 банків та дві небанківські фінансові установи.
✅ Загалом у січні-березні здійснено майже 809,9 млн таких платіжних операцій:
➡️ 0,5 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету (дебетові перекази), на суму 2,92 млрд грн.
➡️ 809,4 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу (кредитові перекази), з яких здійснено:
▪️в межах України – 806,2 млн операцій на суму понад 11 124,51 млрд грн;
▪️в Україну – майже 2,7 млн на суму 16,15 млрд доларів США в екв.;
▪️з України – майже 0,5 млн на суму 19,88 млрд доларів США в екв.
🇺🇦 Операції в межах України
Найбільша кількість кредитових переказів у межах України виконана з рахунків фізичних осіб: 664,0 млн, або 82,36% від загальної кількості відповідних платіжних операцій.
Водночас за сумою найбільше таких платіжних операцій здійснено з рахунків бізнесу: 10 303,33 млрд грн, або 92,62% від загальної суми.
🌎 Транскордонні операції
На користь фізичних осіб в Україну з-за кордону за цей період надійшло 76,92% від загальної кількості кредитових переказів (тобто понад 2 млн операцій).
Водночас за сумою також лідирує бізнес – 94,90% від загальної суми кредитових переказів надійшло на користь суб'єктів господарювання (за зовнішньоекономічними контрактами). Це 15,32 млрд доларів США в екв.
Найбільше коштів в Україну надходило з країн ЄС (45,25%), Швейцарії (22,35%), Сполучених Штатів Америки (10,84%).
Найбільший обсяг кредитових переказів з України здійснено бізнесом (за зовнішньоекономічними контрактами): майже 0,3 млн на суму 19,79 млрд доларів США в екв. Це становить 56,16% від загальної кількості та 99,55% від загальної суми таких платіжних операцій відповідно. Географічно найбільше коштів надійшло до країн ЄС (58,29%), Швейцарії (10,87%) та Великобританії (8,02%).
ℹ️ Інформацію про кредитові та дебетові перекази за 2024 рік можна переглянути за посиланням.
З їх використанням бізнес та населення здійснюють як перекази коштів у межах України, так і транскордонні (в Україну та за її межі) розрахунки, в тому числі для здійснення міжнародної торгівлі (експорт та імпорт товарів та послуг).
В Україні послуги з виконання кредитових та дебетових переказів у I кварталі 2025 року надавали 60 банків та дві небанківські фінансові установи.
✅ Загалом у січні-березні здійснено майже 809,9 млн таких платіжних операцій:
➡️ 0,5 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету (дебетові перекази), на суму 2,92 млрд грн.
➡️ 809,4 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу (кредитові перекази), з яких здійснено:
▪️в межах України – 806,2 млн операцій на суму понад 11 124,51 млрд грн;
▪️в Україну – майже 2,7 млн на суму 16,15 млрд доларів США в екв.;
▪️з України – майже 0,5 млн на суму 19,88 млрд доларів США в екв.
🇺🇦 Операції в межах України
Найбільша кількість кредитових переказів у межах України виконана з рахунків фізичних осіб: 664,0 млн, або 82,36% від загальної кількості відповідних платіжних операцій.
Водночас за сумою найбільше таких платіжних операцій здійснено з рахунків бізнесу: 10 303,33 млрд грн, або 92,62% від загальної суми.
🌎 Транскордонні операції
На користь фізичних осіб в Україну з-за кордону за цей період надійшло 76,92% від загальної кількості кредитових переказів (тобто понад 2 млн операцій).
Водночас за сумою також лідирує бізнес – 94,90% від загальної суми кредитових переказів надійшло на користь суб'єктів господарювання (за зовнішньоекономічними контрактами). Це 15,32 млрд доларів США в екв.
Найбільше коштів в Україну надходило з країн ЄС (45,25%), Швейцарії (22,35%), Сполучених Штатів Америки (10,84%).
Найбільший обсяг кредитових переказів з України здійснено бізнесом (за зовнішньоекономічними контрактами): майже 0,3 млн на суму 19,79 млрд доларів США в екв. Це становить 56,16% від загальної кількості та 99,55% від загальної суми таких платіжних операцій відповідно. Географічно найбільше коштів надійшло до країн ЄС (58,29%), Швейцарії (10,87%) та Великобританії (8,02%).
ℹ️ Інформацію про кредитові та дебетові перекази за 2024 рік можна переглянути за посиланням.
🟢 Про NPL у банках у І кварталі 2025 року
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 квітня 2025 року скоротилася до 28,6% або на 1,7 відсоткових пункта порівняно з показником на початок року.
📉 Обсяг NPL за І квартал скоротився на 10,7 млрд грн до 382,6 млрд грн, або на 2,7%. Тенденція його поступового зменшення триває з початку 2023 року.
Частка NPL скорочувалася у всіх групах банків.
Без урахування боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк" та старих боргів до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015–2017 років частка NPL станом на 1 квітня 2025 року становить 23,2% у державних банках та 17,1% – загалом у банківській системі.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 квітня 2025 року скоротилася до 28,6% або на 1,7 відсоткових пункта порівняно з показником на початок року.
📉 Обсяг NPL за І квартал скоротився на 10,7 млрд грн до 382,6 млрд грн, або на 2,7%. Тенденція його поступового зменшення триває з початку 2023 року.
Частка NPL скорочувалася у всіх групах банків.
Без урахування боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк" та старих боргів до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015–2017 років частка NPL станом на 1 квітня 2025 року становить 23,2% у державних банках та 17,1% – загалом у банківській системі.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
💡Про точність макроекономічних прогнозів НБУ
Макроекономічний прогноз є важливим підґрунтям для ухвалення ефективних рішень з монетарної політики.
Національний банк залишається відкритим та, попри тривалу повномасштабну війну, публікує макроекономічні прогнози з метою зменшення рівня невизначеності для бізнесу, населення, учасників фінансових ринків, інвесторів, міжнародних партнерів та інших економічних агентів.
☝️Ключові критерії якісних макропрогнозів:
▪️немає систематичних помилок в один бік;
▪️урахування взаємозв’язків між усіма секторами економіки;
▪️належна точність порівняно з іншими аналітичними організаціями.
✅ НБУ регулярно проводить оцінку точності власних прогнозів, порівнюючи їх із точністю оцінок інших організацій за чотирма ключовими показниками:
1️⃣ інфляція;
2️⃣ ВВП;
3️⃣ сальдо поточного рахунку;
4️⃣ облікова ставка.
Порівняльний аналіз свідчить, що влучність прогнозів НБУ впродовж 2019–2024 років була вищою за середній рівень серед усіх оцінюваних організацій, а за оцінками, нескоригованими на тривалість періоду, прогнози НБУ були одними з найточніших.
Прогнози НБУ також не мали чіткої систематичної зміщеності в один бік, попри масштаб невизначеності та нові шоки в умовах війни.
У 2024 році НБУ передбачив збереження доволі низької інфляції в першому півріччі та розворот інфляційного тренду в другому півріччі. Це дало змогу забезпечувати належний рівень монетарних умов і утримувати ефективний баланс між підтримкою економіки та контрольованістю інфляційних процесів.
📑 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2025 року.
Макроекономічний прогноз є важливим підґрунтям для ухвалення ефективних рішень з монетарної політики.
Національний банк залишається відкритим та, попри тривалу повномасштабну війну, публікує макроекономічні прогнози з метою зменшення рівня невизначеності для бізнесу, населення, учасників фінансових ринків, інвесторів, міжнародних партнерів та інших економічних агентів.
☝️Ключові критерії якісних макропрогнозів:
▪️немає систематичних помилок в один бік;
▪️урахування взаємозв’язків між усіма секторами економіки;
▪️належна точність порівняно з іншими аналітичними організаціями.
✅ НБУ регулярно проводить оцінку точності власних прогнозів, порівнюючи їх із точністю оцінок інших організацій за чотирма ключовими показниками:
1️⃣ інфляція;
2️⃣ ВВП;
3️⃣ сальдо поточного рахунку;
4️⃣ облікова ставка.
Порівняльний аналіз свідчить, що влучність прогнозів НБУ впродовж 2019–2024 років була вищою за середній рівень серед усіх оцінюваних організацій, а за оцінками, нескоригованими на тривалість періоду, прогнози НБУ були одними з найточніших.
Прогнози НБУ також не мали чіткої систематичної зміщеності в один бік, попри масштаб невизначеності та нові шоки в умовах війни.
У 2024 році НБУ передбачив збереження доволі низької інфляції в першому півріччі та розворот інфляційного тренду в другому півріччі. Це дало змогу забезпечувати належний рівень монетарних умов і утримувати ефективний баланс між підтримкою економіки та контрольованістю інфляційних процесів.
📑 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2025 року.
📊 Міжнародні резерви станом на 1 травня становили 46,7 млрд дол. США.
У квітні вони зросли на 10,2%.
Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – найменшими за рік обсягами чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку. Порівняно з березнем вони зменшилися на 17%.
✅ У квітні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 6 347,6 млн дол. США. З цієї суми:
▪️4 861,6 млн дол. США – від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
▪️1294,0 млн дол. США – від міжнародних партнерів через рахунки Світового банку;
▪️192,0 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, Україна отримала 992,0 млн дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.
➡️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 517,9 млн дол. США, з яких:
▪️299,2 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
▪️169,3 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️49,4 млн дол. США – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 82,1 млн дол. США.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
У квітні вони зросли на 10,2%.
Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – найменшими за рік обсягами чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку. Порівняно з березнем вони зменшилися на 17%.
✅ У квітні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 6 347,6 млн дол. США. З цієї суми:
▪️4 861,6 млн дол. США – від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
▪️1294,0 млн дол. США – від міжнародних партнерів через рахунки Світового банку;
▪️192,0 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, Україна отримала 992,0 млн дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.
➡️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 517,9 млн дол. США, з яких:
▪️299,2 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
▪️169,3 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️49,4 млн дол. США – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 82,1 млн дол. США.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
🟢 В Україні продовжує зростати популярність Системи BankID НБУ.
Завдяки системі користувачі можуть зручно та безпечно здійснити віддалену ідентифікацію й отримати доступ до широкого спектру онлайн-послуг.
Розповідаємо, як працювала Система BankID НБУ у І кварталі 2025 року.
👇👇
Так, за цей період через Систему BankID НБУ було здійснено понад 27,2 мільйона успішних ідентифікацій.
📈 Це на 8% більше, ніж у попередньому кварталі, що свідчить про зростаючу довіру та активне використання сервісу.
Наразі Система BankID НБУ налічує 39 банків-ідентифікаторів та 110 абонентів – надавачів послуг. Протягом І кварталу 2025 року до системи у якості нового абонента – надавача послуг приєдналася одна небанківська фінансова установа.
🏆 У березні команда Системи BankID НБУ втретє поспіль отримала престижну нагороду Ukrainian Fintech Awards у номінації "Best remote identification provider" від Української асоціації фінтех та інноваційних компаній.
Це чергове яскраве підтвердження високої якості послуг, що надає система. Водночас не зупиняємося на досягнутому та продовжуємо її розвивати, зокрема відповідно до європейських стандартів.
💬 "Ми працюємо над імплементацією рекомендацій, отриманих від міжнародних аудиторів під час попередньої оцінки Системи BankID НБУ на відповідність вимогам європейського регламенту eIDAS. Це є важливим кроком на шляху до визнання системи схемою електронної ідентифікації. Незабаром плануємо опублікувати проєкт змін до Положення про Систему BankID НБУ для публічного обговорення", ‒ сказала заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.
Завдяки системі користувачі можуть зручно та безпечно здійснити віддалену ідентифікацію й отримати доступ до широкого спектру онлайн-послуг.
Розповідаємо, як працювала Система BankID НБУ у І кварталі 2025 року.
👇👇
Так, за цей період через Систему BankID НБУ було здійснено понад 27,2 мільйона успішних ідентифікацій.
📈 Це на 8% більше, ніж у попередньому кварталі, що свідчить про зростаючу довіру та активне використання сервісу.
Наразі Система BankID НБУ налічує 39 банків-ідентифікаторів та 110 абонентів – надавачів послуг. Протягом І кварталу 2025 року до системи у якості нового абонента – надавача послуг приєдналася одна небанківська фінансова установа.
🏆 У березні команда Системи BankID НБУ втретє поспіль отримала престижну нагороду Ukrainian Fintech Awards у номінації "Best remote identification provider" від Української асоціації фінтех та інноваційних компаній.
Це чергове яскраве підтвердження високої якості послуг, що надає система. Водночас не зупиняємося на досягнутому та продовжуємо її розвивати, зокрема відповідно до європейських стандартів.
💬 "Ми працюємо над імплементацією рекомендацій, отриманих від міжнародних аудиторів під час попередньої оцінки Системи BankID НБУ на відповідність вимогам європейського регламенту eIDAS. Це є важливим кроком на шляху до визнання системи схемою електронної ідентифікації. Незабаром плануємо опублікувати проєкт змін до Положення про Систему BankID НБУ для публічного обговорення", ‒ сказала заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.
💡 Національний банк ініціює новий проєкт “Фінансова грамотність для захисників та захисниць України”, щоб підтримати тих, хто нас захищає.
Він має на меті допомогти військовим, ветеранам і їхнім родинам впевнено орієнтуватися у фінансових питаннях, які щодня впливають на їхнє життя та добробут.
У той час, коли наші воїни стоять на захисті держави, фінанси не мають бути для них ще одним фронтом. Саме тому ми плануємо створити зрозумілі та практичні інформаційно-освітні матеріали – про особисті фінанси, банківські та небанківські послуги, платіжну безпеку і права споживачів фінансових послуг.
З початку повномасштабного вторгнення військові та їхні родини зіткнулися з багатьма фінансовими питаннями – від обмеженого доступу до банківських послуг у зоні бойових дій до проблем із кредитами, ризиками шахрайства та збереженням фінансової стійкості.
☝️Цей проєкт – для мобілізованих, діючих військовослужбовців і військовослужбовиць, ветеранів і ветеранок, а також для членів родин наших захисників і захисниць. Для всіх, хто тримає оборону – на передовій і в тилу.
Він реалізується у тісній співпраці з профільними державними органами, ветеранськими та військовими організаціями, громадським сектором, фінансовими установами та освітніми інституціями. Проєкт об’єднав навколо себе понад 50 партнерів, які прагнуть допомогти нашим захисникам та захисницям впоратися з фінансовими викликами, з якими їх довелося зіштовхнутися в умовах війни.
📋 Щоб краще зрозуміти їхні потреби, Національний банк разом із партнерами проведе опитування для військових, ветеранів та членів їхніх родин.
👉 Долучитися до нього можна до 9 червня, відповівши на основні питання за посиланням.
🟢 Результати опитування стануть основою для створення інформаційно-освітніх матеріалів для окремого розділу на сайті Національного банку з фінансової грамотності “Гаразд”, а також спеціального онлайн-курсу для наших захисників та захисниць.
Він має на меті допомогти військовим, ветеранам і їхнім родинам впевнено орієнтуватися у фінансових питаннях, які щодня впливають на їхнє життя та добробут.
У той час, коли наші воїни стоять на захисті держави, фінанси не мають бути для них ще одним фронтом. Саме тому ми плануємо створити зрозумілі та практичні інформаційно-освітні матеріали – про особисті фінанси, банківські та небанківські послуги, платіжну безпеку і права споживачів фінансових послуг.
З початку повномасштабного вторгнення військові та їхні родини зіткнулися з багатьма фінансовими питаннями – від обмеженого доступу до банківських послуг у зоні бойових дій до проблем із кредитами, ризиками шахрайства та збереженням фінансової стійкості.
☝️Цей проєкт – для мобілізованих, діючих військовослужбовців і військовослужбовиць, ветеранів і ветеранок, а також для членів родин наших захисників і захисниць. Для всіх, хто тримає оборону – на передовій і в тилу.
Він реалізується у тісній співпраці з профільними державними органами, ветеранськими та військовими організаціями, громадським сектором, фінансовими установами та освітніми інституціями. Проєкт об’єднав навколо себе понад 50 партнерів, які прагнуть допомогти нашим захисникам та захисницям впоратися з фінансовими викликами, з якими їх довелося зіштовхнутися в умовах війни.
📋 Щоб краще зрозуміти їхні потреби, Національний банк разом із партнерами проведе опитування для військових, ветеранів та членів їхніх родин.
👉 Долучитися до нього можна до 9 червня, відповівши на основні питання за посиланням.
🟢 Результати опитування стануть основою для створення інформаційно-освітніх матеріалів для окремого розділу на сайті Національного банку з фінансової грамотності “Гаразд”, а також спеціального онлайн-курсу для наших захисників та захисниць.
День пам’яті та примирення. 80 років від дня, коли світ сказав: «Ніколи знову». Мільйони жертв, зруйновані долі та понівечені країни через людей, які, прагнучи тотальної влади, розв’язали Другу світову війну.
Це неможливо було осягнути і, здавалося, точно вже не повториться.
Та сьогодні Україна бореться знову. З тими, хто наслідує нацизм і говорить: «Можемо повторити!». Здолати це зло світ може лише спільними зусиллями, об’єднавшись, як і 80 років тому.
Пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за мир. Безмежно дякуємо нашим захисникам і захисницям, які виборюють мирне небо над головами наших дітей.
Боремося! 🇺🇦
Це неможливо було осягнути і, здавалося, точно вже не повториться.
Та сьогодні Україна бореться знову. З тими, хто наслідує нацизм і говорить: «Можемо повторити!». Здолати це зло світ може лише спільними зусиллями, об’єднавшись, як і 80 років тому.
Пам’ятаємо всіх, хто віддав своє життя за мир. Безмежно дякуємо нашим захисникам і захисницям, які виборюють мирне небо над головами наших дітей.
Боремося! 🇺🇦
🟢 Вплив морського коридору на зовнішню торгівлю: більше, швидше, якісніше.
Із початком повномасштабного вторгнення експортний потенціал України суттєво знизився через руйнування виробничої інфраструктури, втрату територій та обмежені шляхи транспортування.
☝️Відкриття морського коридору в серпні 2023 року стало важливим стратегічним кроком для української економіки. Воно дало змогу значно розширити експортні можливості й полегшити логістику зовнішньої торгівлі, а саме:
▪️наростити обсяги перевезень та розширити асортимент перевезень морем, зокрема продукцією ГМК;
▪️розширити географічну структуру експорту товарів, відновивши поставки на традиційні напрямки та опанувавши нові ринки збуту;
▪️посприяти конвергенції експортних цін на зернові культури до рівня світових, у результаті чого аграрії змогли отримувати справедливу ціну за свою продукцію;
▪️забезпечити необхідні для аграріїв обсяги транспортування, що додає впевненості нашим експортерам та стимулюватиме інвестиції в розширення виробництва;
▪️поліпшити показники перевезення іншими шляхами завдяки вивільненню транспортних потужностей.
Диверсифікація експорту сприяє стабілізації валютних надходжень і посилює стійкість зовнішньої торгівлі. Крім того, вона може збільшити й інвестиційну привабливість країни, оскільки зменшує ризики для інвесторів у разі економічних потрясінь.
Однак суттєве нарощування експорту в довгостроковій перспективі потребуватиме забезпечення стабільної роботи портової системи, подальшої оптимізації транспортних перевезень та збільшення виробничого потенціалу.
📌 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2025 року за посиланням.
Із початком повномасштабного вторгнення експортний потенціал України суттєво знизився через руйнування виробничої інфраструктури, втрату територій та обмежені шляхи транспортування.
☝️Відкриття морського коридору в серпні 2023 року стало важливим стратегічним кроком для української економіки. Воно дало змогу значно розширити експортні можливості й полегшити логістику зовнішньої торгівлі, а саме:
▪️наростити обсяги перевезень та розширити асортимент перевезень морем, зокрема продукцією ГМК;
▪️розширити географічну структуру експорту товарів, відновивши поставки на традиційні напрямки та опанувавши нові ринки збуту;
▪️посприяти конвергенції експортних цін на зернові культури до рівня світових, у результаті чого аграрії змогли отримувати справедливу ціну за свою продукцію;
▪️забезпечити необхідні для аграріїв обсяги транспортування, що додає впевненості нашим експортерам та стимулюватиме інвестиції в розширення виробництва;
▪️поліпшити показники перевезення іншими шляхами завдяки вивільненню транспортних потужностей.
Диверсифікація експорту сприяє стабілізації валютних надходжень і посилює стійкість зовнішньої торгівлі. Крім того, вона може збільшити й інвестиційну привабливість країни, оскільки зменшує ризики для інвесторів у разі економічних потрясінь.
Однак суттєве нарощування експорту в довгостроковій перспективі потребуватиме забезпечення стабільної роботи портової системи, подальшої оптимізації транспортних перевезень та збільшення виробничого потенціалу.
📌 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2025 року за посиланням.
📊 Статистика щодо кредитування енергетики.
☑️ За червень 2024 року – квітень 2025 року банки:
▪️отримали 4 269 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 85 млрд грн;
▪️розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 18 млрд грн.
Обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на кінець квітня становить 11,5 млрд грн.
Громадянам упродовж квітня надано 565 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 7 364 кредити на 1 млрд грн.
☝️Нагадаємо, здебільшого кредити на енергетичні потреби потребують відповідного проєктування, закупівлі обладнання та передбачають поетапне фінансування, тож фактичні обсяги наданих кредитів менші за обсяги отриманих банками заявок.
Сума отриманих заявок також завищена через їх подання одночасно в кілька банків та подальший вибір одного з них або взагалі відмову від кредиту на користь альтернативних джерел фінансування.
➡️ Детальніше – за посиланням.
☑️ За червень 2024 року – квітень 2025 року банки:
▪️отримали 4 269 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 85 млрд грн;
▪️розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 18 млрд грн.
Обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на кінець квітня становить 11,5 млрд грн.
Громадянам упродовж квітня надано 565 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн, а загалом із червня – 7 364 кредити на 1 млрд грн.
☝️Нагадаємо, здебільшого кредити на енергетичні потреби потребують відповідного проєктування, закупівлі обладнання та передбачають поетапне фінансування, тож фактичні обсяги наданих кредитів менші за обсяги отриманих банками заявок.
Сума отриманих заявок також завищена через їх подання одночасно в кілька банків та подальший вибір одного з них або взагалі відмову від кредиту на користь альтернативних джерел фінансування.
➡️ Детальніше – за посиланням.
🟢 Про зміни, що відбулися на фінансовому ринку у квітні.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку в квітні зменшилася до 825 (було 838).
Кількість банків залишилась незмінною – 60.
☑️ Станом на 1 травня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
442 фінансові компанії (було 451);
53 страховики non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
106 ломбардів (було 108);
96 кредитних спілок (було 98);
один лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (без змін);
73 колекторські компанії (без змін).
☝️Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (41) на ринку не змінилася.
Без змін також і на платіжному ринку. Там діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 14 міжнародних.
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 50 комерційних агентів та 31 технологічний оператор платіжних послуг – їх кількість не змінилась.
📌 Детальніше – за посиланням.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку в квітні зменшилася до 825 (було 838).
Кількість банків залишилась незмінною – 60.
☑️ Станом на 1 травня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
442 фінансові компанії (було 451);
53 страховики non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
106 ломбардів (було 108);
96 кредитних спілок (було 98);
один лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (без змін);
73 колекторські компанії (без змін).
☝️Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (41) на ринку не змінилася.
Без змін також і на платіжному ринку. Там діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 14 міжнародних.
Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 50 комерційних агентів та 31 технологічний оператор платіжних послуг – їх кількість не змінилась.
📌 Детальніше – за посиланням.
☝️Із 10 травня 2025 року запрацювали зміни до діючих валютних обмежень.
➡️ По-перше, НБУ розпочинає реалізацію стимулюючої валютної лібералізації.
Мета – сприяти припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом'якшення валютних обмежень.
Українські підприємства отримали можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнює сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті.
❗️Зміни не матимуть негативного впливу на валютний ринок України, адже операції здійснюватимуться у межах обсягу залучених з-за кордону коштів у валюті.
➡️ По-друге, почала діяти низка інших пом'якшень:
1️⃣ розширюються можливості фінансування закордонних представництв українських компаній;
2️⃣ бізнес може здійснювати платежі, пов’язані із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами;
3️⃣ збільшуються ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном;
4️⃣ дозволяються окремі валютні операції на умовах “форвард”;
5️⃣ забезпечується можливість оплати консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном;
6️⃣ запроваджується спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення.
➡️ По-третє, кілька обмежень посилюються, щоб запобігти спробам обходити діючі обмеження та уникнути відпливу капіталу з України у значних обсягах. Отже, НБУ:
▪️заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів;
▪️поширює щомісячний ліміт у 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, для оплати окремих видів послуг.
📌 ДЕТАЛІ
➡️ По-перше, НБУ розпочинає реалізацію стимулюючої валютної лібералізації.
Мета – сприяти припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом'якшення валютних обмежень.
Українські підприємства отримали можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнює сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті.
❗️Зміни не матимуть негативного впливу на валютний ринок України, адже операції здійснюватимуться у межах обсягу залучених з-за кордону коштів у валюті.
➡️ По-друге, почала діяти низка інших пом'якшень:
1️⃣ розширюються можливості фінансування закордонних представництв українських компаній;
2️⃣ бізнес може здійснювати платежі, пов’язані із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами;
3️⃣ збільшуються ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном;
4️⃣ дозволяються окремі валютні операції на умовах “форвард”;
5️⃣ забезпечується можливість оплати консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном;
6️⃣ запроваджується спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення.
➡️ По-третє, кілька обмежень посилюються, щоб запобігти спробам обходити діючі обмеження та уникнути відпливу капіталу з України у значних обсягах. Отже, НБУ:
▪️заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів;
▪️поширює щомісячний ліміт у 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, для оплати окремих видів послуг.
📌 ДЕТАЛІ
#ГолосНБУ
💡У традиційному тижневому дайджесті розповідаємо про ключові теми обговорень експертів НБУ: євроінтеграційні пріоритети НБУ, міжнародну підтримку, розвиток іпотечного кредитування, заходи для реінтеграції ветеранів, глобальні виклики для фінансової стабільності та інші.
👇👇👇
🚩 Продовження міжнародної підтримки, євроінтеграційні пріоритети НБУ, поточна макроекономічна ситуація та результати Весняних зборів МВФ і Світового банку – ці питання обговорили під час зустрічі команди Національного банку на чолі з Головою Андрієм Пишним з послами країн G7 та Європейського Союзу.
🚩 Підтримку та реінтеграцію ветеранів, розвиток іпотечного кредитування, розбудову інфраструктури ринків капіталу, а також нову стратегію приватизації державних банків обговорили Андрій Пишний, його заступник Сергій Ніколайчук та Юрій Гелетій з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем.
🚩 Про три ключові складові, за якими наразі має рухатися НБУ та фінансовий сектор у напрямі реінтеграції ветеранів та ветеранок і забезпеченні інклюзивності фінансових послуг, розповів Андрій Пишний під час Veterans' Reintegration Conference.
🚩 Про глобальні ризики для фінансової стабільності, які посилилися через світову геополітичну напругу та митні війни, розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час засідання членів Базельської консультативної групи.
💡У традиційному тижневому дайджесті розповідаємо про ключові теми обговорень експертів НБУ: євроінтеграційні пріоритети НБУ, міжнародну підтримку, розвиток іпотечного кредитування, заходи для реінтеграції ветеранів, глобальні виклики для фінансової стабільності та інші.
👇👇👇
🚩 Продовження міжнародної підтримки, євроінтеграційні пріоритети НБУ, поточна макроекономічна ситуація та результати Весняних зборів МВФ і Світового банку – ці питання обговорили під час зустрічі команди Національного банку на чолі з Головою Андрієм Пишним з послами країн G7 та Європейського Союзу.
🚩 Підтримку та реінтеграцію ветеранів, розвиток іпотечного кредитування, розбудову інфраструктури ринків капіталу, а також нову стратегію приватизації державних банків обговорили Андрій Пишний, його заступник Сергій Ніколайчук та Юрій Гелетій з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем.
🚩 Про три ключові складові, за якими наразі має рухатися НБУ та фінансовий сектор у напрямі реінтеграції ветеранів та ветеранок і забезпеченні інклюзивності фінансових послуг, розповів Андрій Пишний під час Veterans' Reintegration Conference.
🚩 Про глобальні ризики для фінансової стабільності, які посилилися через світову геополітичну напругу та митні війни, розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час засідання членів Базельської консультативної групи.
